У пісню залюблений "Жайворонок"
За публікацією: Надія Данилевська. У пісню залюблений "Жайворонок" [Інтерв'ю з Валентиною Команчук]. − Газ. "Літературна Україна". − 2011(?), липень.− pdf.
Нині аматорський хор "Жайворонок відзначає п'ятдесятилітній ювілей. Припинивши через гоніння свою роботу в 1970-х роках, він потужною хвилею відродився в кінці 1990-х і нині популяризує українську народну та авторську пісню. Керівник хору Валентина Команчук вже понад десять років працює з хором. Пише музику на слова українських класиків, щоби збагатити репертуар колективу. Вона розповіла про сучасне життя хору, його проблеми і перспективи.
− Пані Валентино, чому хор має таку назву?
− Коли засновували хор, учасники пропонували різні назви. Але зупинилися на цій − "Жайворонок". Назва символічна: жайворонок − пташка, провісниця весни, всіх пробуджує, славить природу. А хор поставив за мету пропагувати невмирущу українську пісню.
− Коли хор було започатковано?
− На початку 1960-х. Цього року минає 50 років від часу його заснування... Проте через кілька років після створення колектив хору зазнав гонінь, як і вся українська культура, і мусив припинити роботу.
− А коли Ви перейняли естафету?
− Я працюю з хором з 1999 року. Виступаємо переважно у школах, університетах, бібліотеках. Адже місія хору − художньо-просвітницька: виховання шанобливого ставлення до національнних святинь, української мови, літератури, історії та культури; здатність протистояти виявам бездуховності, втілення в життя національної ідеї.
− Розкажіть про склад хору.
− Звичайно, що склад хору змінювався. Нині в нашому колективі люди різного віку і професій, та всіх об'єднує любов до української пісні, української поезії. Ігор Голобуцький − кандидат економічних наук, художник. Він старійшина хору, знає його історію. Алла Бондаренко − провідний інженер Наукового центру аерокосмічних досліджень, солістка хору. Ганна Левченко − пенсіонерка, солістка хору. Алла Терещенко − працівник редакції газети. Олександр Гончаренко − член Спілки кобзарів України. Наталя Лазебник − інструктор йоги.
− Які пісні виконуєте? Котрі з них є основою репертуару?
− Сучасне молоде покоління, на жаль, обділене народною піснею. Матері не завжди співають дітям колискові, забавлянки, пісеньки з пританцівками, пісні-заклички. А саме вони − суттєвий складник не лише фольклору, а й народної педагогіки. Щоби зберегти та популяризувати українську народну пісню, ми запровадили музичний лекторій. У кожній програмі є пісні народні й авторські. У репертуарі хору нині дев'ять тематичних програм лекцій-концертів: "Тарас Шевченко і пісня", "Іван Франко і пісня", "Леся Українка і пісня", Олександр Олесь: "З журбою радість обнялась..."", "Творчість Максима Рильського, Павла Тичини, Володимира Сосюри", "Співучий світ українського народу", "З народної педагогіки", "Із любові усе...", "Веснонько-весно". У кожній програмі використовуємо літературні зв'язки, адже поезія і пісня − нероздільні.
− Ваші побажання молоді... ?
− Коли ми їхали на наші перші виступи, то хвилювалися, як діти, молодь сприймуть нашу пісню, спів без супроводу, адже звикли до інших ритмів і співів. Та побоювання одразу розвіялися − діти слухають нас як заворожені, а ще уважніше нас слухають учителі. На виступи ми незмінно одержуємо велику кількість позитивних відгуків.
Побажання для молоді − повертатися до джерел духовності. А найвища духовна цінність нашого народу − прославлена на весь світ українська народна пісня.
Розмовляла Надія Данилевська.